з батьками • Давайте короткі стимулюючі відповіді (кивання, відповіді на кшталт: «О, так?», «А потім?»), переконайтеся, що ваш співрозмовник бачить, що ви слухаєте його уважно й готові продовжити спілкування з ним. Не переривайте співрозмовника – дайте йому можливість закінчити речення. • Ставте відкриті запитання, які дадуть співрозмовнику змогу глибше зрозуміти суть проблеми. Наприклад: «Що ви маєте на увазі?», «Не могли б ви навести приклад?» або «Чи не хочете ви розповісти про це більше?» • Майте на увазі, що інша людина має свої відчуття і думки. Не нав’язуй- те свої ідеї, думки, відчуття, поради. • Проявляйте співчуття не лише словами, а й поведінкою. • Намагайтеся зрозуміти почуття і думки співрозмовника. Звертайте увагу на міміку, яка супроводжує розмову, наприклад, вираз обличчя. Звертайте увагу на манеру розмовляти – інтонацію, силу голосу тощо. • Слухайте не лише слова, а й почуття, які ховаються за ними. • Наприкінці розмови підсумуйте своїми словами те, що інші хотіли до- нести до вас. • Активне слухання потребує достатньо часу – тому сплануйте цей час заздалегідь. Зазвичай спілкування відбувається при особистій зустрічі з батьками, але може відбуватися за допомогою інших засобів – телефонні дзвін- ки, написання листів електронною поштою, спілкування у соціальних мережах тощо. Основні форми спілкування Батьківські збори Батьківські збори, як і будь-які інші збори, що проводяться у школі, (загальні збори працівників, методичні ради та ін.), відображають культуру організації. Численні джерела з організаційного менеджменту зазначають, що працівники будь-якої організації можуть тратити майже половину свого робочого часу (старший персонал ще більше), беручи участь у зборах (відвідуючи, проводячи, здійснюючи підготовку).