Pro Yearly is on sale from $80 to $50! »

Обгрунтування Міщишен А.В.

Обгрунтування Міщишен А.В.

278f3434b8cb6e666dbef6bfe79f0ed2?s=128

lyudmila kalachova

November 30, 2012
Tweet

Transcript

  1. Обґрунтування теми дисертаційного дослідження «Науково-педагогічні засади інформаційно-методичного забезпечення підвищення кваліфікації

    викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за дистанційною формою навчання» на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.04 – Теорія та методика професійної освіти аспіранта 1-го року навчання кафедри дистанційної освіти Університету менеджменту освіти НАПН України Мищишена Антона Васильовича Актуальність теми. Світовий процес переходу від індустріального до інформаційного суспільства, а також соціально-економічні зміни, що відбуваються в Україні, вимагають суттєвих змін у багатьох сферах діяльності держави. В першу чергу це стосується реформування освіти. Національною програмою "Освіта. Україна ХХІ сторіччя" передбачено забезпечення розвитку освіти на основі нових прогресивних концепцій, запровадження у навчально-виховний процес новітніх педагогічних технологій та науково-методичних досягнень, створення нової системи інформаційного забезпечення освіти. Нові перспективи щодо розвитку в Україні інформаційного суспільства відкриває Закон України від 9 січня 2007 року № 537-V “Про Основні засади створення інформаційного суспільства в Україні”, де формулюються Основні засади розвитку інформаційного суспільства в Україні на 2007-2015 роки та завдання системи освіти, що виникають в зв’язку з цим. Мета державної політики щодо розвитку освіти полягає у створенні умов для розвитку особистості і творчої самореалізації кожного громадянина України. Одними з пріоритетних напрямків державної політики щодо розвитку освіти є постійне підвищення її якості, оновлення змісту та форм організації навчально-виховного процесу, а також розвиток системи безперервної освіти та навчання протягом життя. Саме такі принципи реалізовуються повною мірою у післядипломній освіті, яка відповідно до ст. 47 Закону України «Про освіту», є спеціалізованим вдосконаленням освіти та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення й оновлення її професійних знань, умінь та навичок. Сьогодні вбачається доцільним реалізовувати післядипломну освіту засобами дистанційного навчання. Використання технологій дистанційного навчання дозволяє:  зменшити витрати на проведення навчання;  проводити навчання великої кількості слухачів;  підвищити якість навчання за рахунок використання сучасних засобів, об’ємних електронних бібліотек тощо  створити єдине освітнє середовище;  проводити навчання без відриву від виробництва.
  2. Головною метою дистанційного навчання (ДН) у закладах післядипломної освіти є

    надання слухачам можливості отримати якісні знання, набути уміння та навички відповідно до обраної навчальної програми (плану) за місцем їх проживання або тимчасового перебування з використанням інформаційно-комунікаційних технологій. Одним із завдань сучасної освіти є створення глобального міжнародного освітнього середовища, головною перевагою якого є подання навчального матеріалу в дидактично уніфікованому й формалізованому вигляді та створення умов використання його контенту у будь-якому місці і у будь-який час. На сьогодні оптимальною формою подання навчального матеріалу при дистанційному навчанні, яка б задовольняла вищезгадані умови, є електронний навчальний курс (ЕНК). Електронний навчальний курс – це комплекс електронних навчально-методичних матеріалів, створених для організації індивідуального та групового навчання з використанням дистанційних технологій, що базуються на Інтернет-технологіях, відповідно до графіку навчального процесу вищого навчального закладу. Програмні засоби для створення електронних навчальних курсів мають являти собою взаємопов’язаний комплекс комп’ютерних програм, призначений для організації і проведення дистанційного навчання. Тому використання звичайних засобів для створення сайтів, які не містять специфічних інструментів для розробки дистанційних курсів, ставлять ряд високих вимог до кваліфікації викладача-розробника в області практичного використання сучасних інформаційно-комунікативних технологій. Це в свою чергу призводить до ускладнення структури і систематичності подачі матеріалу і, як наслідок, зменшує ефективність навчання. Виходом з даної ситуації є використання спеціалізованих оболонок для створення ЕНК, так званих оболонок або платформ дистанційної освіти. Завдяки ЕНК, розробленим на базі платформи дистанційного навчання, можливості курсу підвищення кваліфікації значно розширюються та урізноманітнюються: збагачується його зміст, прискорюється темп проведення, формуються навички інформаційної та комунікативної взаємодії, викладач і слухач отримують можливість ефективніше використовувати навчальний час, використовувати оригінальні методи викладання, збільшувати обсяг навчального матеріалу для його засвоєння та використання, одночасно з цим керівник навчається не відриваючись від свої обов’язків. Обираючи ту, чи іншу оболонку ДН необхідно враховувати специфіку курсів підвищення кваліфікації. Серед існуючих платформ необхідно використати найоптимальнішу для поставлених навчальних цілей. Теоретичною основою даного дослідження є праці вітчизняних та зарубіжних науковців, присвячених вивченню суті та структури педагогічної діяльності. У працях педагогів досліджено особливості дистанційного навчання (Д. Андерсен, Е. Доунс, А. Огуд, А. Андрєєв, Є. Полат та ін.), сучасних інформаційних технологій в післядипломній освіті (В. Олійник, Є. Полат, Ю. Жук, Р. Гуревич, В. Бикова та ін.), розробок моделей навчального процесу, в якому використовуються можливості ІКТ (Є.С.
  3. Полат, Б.Л. Агранович, П.Л. Брусиловський, Г.В. Кедрова, А.М. Короткова, О.П.

    Крюкова, Е.А. Локтюшина, Ю.М. Насонова, І.В. Роберт, Д.В. Смоліна); педагогічних та методичних основ застосування інформаційно- комунікаційних технологій у викладанні (М.І. Жалдак, В.М. Мадзігон, Є.Ф. Вінниченко, Ю.В. Горошко, Ю.О. Дорошенко, В.В. Лапінський, С.А. Раков, К. Ховланд, Дж. Маршал, Г. Бешмен). Чимало праць присвячених проблемам інформаційного середовища (В.Ю.Биков, Ю.О.Жук, О.І.Вольневич); організаційно-педагогічним основам дистанційної освіти і навчання (В.В. Олійник, О.М.Самойленко, О.Ю. Чубукова, О.В. Овчарук, В.М. Кухаренко); теоретичним і методичним основам дистанційного навчання у вищій школі (П.І. Стефаненко, В.І. Гриценко); педагогічним та методичним основам застосування інформаційно-комунікаційних технологій у викладанні (М.І. Жалдак, В.М. Мадзігон, Є.Ф. Вінниченко, Ю.В. Горошко, Ю.О. Дорошенко, В.В. Лапінський, С.А. Раков, К. Ховланд, Дж. Маршал, Г. Бешмен). У галузі післядипломної педагогічної освіти заслуговує на увагу наукова школа доктора педагогічних наук, професора, дійсного члена НАПН України Олійника В. В. «Наукові засади дистанційного навчання в системі післядипломної педагогічної освіти керівних і педагогічних кадрів». Аналіз науково-педагогічної та методичної літератури, нормативно- правової бази приводить до ряду протиріч, що виникають у дослідженні питання науково-педагогічних засад інформаційно-методичного забезпечення дистанційного підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації: - між темпами розвитку світових інформаційно-комунікаційних технологій і темпами їх використання у вітчизняній освіті; - між підвищенням вимог до рівня комп’ютерної грамотності викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації і фактичного рівня їх ІКТ-компетентності; - між можливостями сучасних ІКТ і рівнем ефективності їх використання; - між часом, витраченим на навчання і рівнем отриманих знань. Таким чином, із вказаних протиріч випливає проблема, сформульована в темі дослідження: «Науково-педагогічні засади інформаційно-методичного забезпечення підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за дистанційною формою навчання». Об’єктом дослідження є підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за дистанційною формою навчання. Предметом дослідження є інформаційно-методичне забезпечення дистанційного підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації. Мета дослідження полягає в розробці моделі підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за дистанційною формою навчання.
  4. Гіпотеза дослідження: підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів

    акредитації відбуватиметься ефективніше, якщо: - при підвищенні кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації застосувати дистанційну форму навчання; - використовувати при цьому нові інформаційні технології; - використовувати спеціалізовану оболонку для створення ЕНК підвищення кваліфікації; - створити оптимальні умови для здійснення дистанційного навчання. Поставлена мета і сформульована гіпотеза визначають завдання дослідження: 1) обґрунтувати необхідність та переваги застосування електронного навчального курсу у процесі дистанційного підвищення кваліфікації; 2) на основі аналізу теорії та досвіду вітчизняних і зарубіжних науковців розробити методичні рекомендації щодо розробки електронного навчального курсу при підвищенні кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за дистанційною формою; 3) розробити та експериментально апробувати модель електронного навчального курсу підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації за дистанційною формою; 4) виявити оптимальні умови для підвищення кваліфікації викладачів вищих навчальних закладів І-ІІ рівнів акредитації з використанням при цьому електронного навчального курсу та встановити готовність останніх до його використання при навчанні за дистанційною формою.