Upgrade to Pro — share decks privately, control downloads, hide ads and more …

Буктрейлер "Дорога до храму"

Буктрейлер "Дорога до храму"

Буктрейлер "Дорога до храму"

timurkilasoniya

March 30, 2018
Tweet

Other Decks in Education

Transcript

  1. В збірці зібрані поезії, які поетеса писала протягом чверті століття,

    відбиваючи в інтер'єрі часу найболючіші проблеми для будь-якої епохи, - проблеми нашої духовності.
  2. Навчи молитись, Боже, нас щодня І не ховатись в затишок

    од вітру. На злато чисту совість не мінять, Дай, Боже, нам не вміти бути хитрим - І повертати до краси красу, І помирати від чужого болю. І мудрості розгадувати суть, Зціляти світ жорстокості любов'ю.
  3. Творіть свій Храм, розрубуючи пута, Гоніть з душі покірного раба.

    Аби доріг святих не переплутать, Бо зрадити собі – то вже ганьба. Своїми долю ліпимо руками, Коли і як нам стати на межі: Не приведуть дороги нас до Храму, Коли його немає у душі.
  4. З душею ми - єдине ціле, Як в лузі пісня

    солов'я. А вирветься із мого тіла, І буду вже тоді не я. І не мої в ній будуть жести, Думки, тривоги, почуття. І не моя вже мама хрестить Новонароджене дитя.
  5. Молюсь всім святим у Храмі. Хай свічка моя не гасне:

    Ми так обросли гріхами, Подумати навіть страшно. Чи нехристи ми, чи звірі, Чи серце у нас порожнє. Дійми, наша душе, віри, Не дай заблукати, Боже. Прости і дочку, і сина За сльози твої солоні. Яріть ще твоїй калині, Звільнившись навік з полону.
  6. Кожному своє на цій Землі. Кожному. Здавен таке ведеться. Як

    летять у вирій журавлі, Болем переповнюється серце. Як їм буде там, на чужині, Без Дніпра, Дінця, без України. Чи пригорне хто й отих синів, Що свідомо рвуться з України.
  7. Горить свіча – історії вимога. Комком у горлі стискується крик.

    Від жаху спогадів підкошуються ноги: Голодомор - не привид, бо не зник. Народ живе, поки все пам'ятає, Шляхи понять для нас тепер нові. Та пам'яті свіча горить і сяє У нашім серці, поки ми живі.
  8. Не понесеш спокуту без страждання: Свята душа – суддя собі

    сама. Ця істина з'явилась недарма, Вона важка і дуже-дуже давня. Понесемо в очах лиш світлість Божу. Нічого не забудемо в житті, Бо чистоти у душах він хотів. Про це забути нам ніяк не можна.
  9. Бабуся вчила: на город йди боса. На луг іди ,

    поки ще трави в росах, Коли ще дива навкруги так рясно, Не запізнись до сонця: вийди вчасно. Я бачу бджілку золоту на квітці Й дивуюся: в якому ж це я віці? Що цей буденний ранок – справжнє диво, А світ широкий – мудрий і вродливий.
  10. Скільки в мами спасенного духу й тепла, Скільки в погляді

    ніжності тої: Своїм серцем зігріти могла півсела. Називали всі матір святою. І полегшає враз і на серці, й душі. То шле мама з небес засторогу: - Чую й бачу усе, мов, живіть – не грішіть І щасливими будуть дороги.
  11. Я визнаю: великим я не рівня: До Стуса Василя не

    дорости. І я вростаю в глибину корінням: Все неповторне треба берегти. Були і в мене і падіння, й злети: Життя як нива: все бува в путі. Сказав же нам Олійник про поетів: За все відповідайте у житті.
  12. Невже життя вас не навчало зроду За ці стражденні довгії

    віки, Що ви своєму рідному народу Не подасте спасенної руки. А де ж та правда з її словом дужим, Що доля знову роздає торби? А ви мандат тримаєте байдуже І не рятуєте державу від ганьби.
  13. Куди поверне Україна? Скажіть, куди? Хоч утекло з розмов чимало

    уже води. Чи, може, візьмемо свій розум за поводи І порятуємось всі разом ми від біди. Куди поверне Україна?... Та і в біді Не похитнеться, себе знайде у боротьбі. Не дасть загинуть Україні кожен сущий, І вирвуть лицарі її з рук загребущих.
  14. Йшла до істин вічних і простих, Путь її лежала крізь

    руїни. Доля бранки. Та була із тих, Що назвалась гордо: УКРАЇНА. Жити УКРАЇНІ і цвісти! Бути і міцній, і неподільній. Тільки б корінь духу зберегти І незаплямованим сумління.
  15. Для мене Україна – квіточка барвінку. Для мене Україна -

    камертон. Звучить вона в моєму серці дзвінко І задає мелодією тон. Я вчилася у тих синів і дочок, Які життя поклали на вівтар. З яких не міряй вірність різних точок, Любити Україну – Божий дар.
  16. Бережіть собори у душі І тоді, як розпач серце здушить.

    Злі слова хай будуть вам чужі, І собор врятує ваші душі. Бережіть собори у душі – Не покине у біді надія. І на чистих аркушах пишіть Світлі думи і пречисті дії.