Доповідач: відома дослідниця української минувшини Любов Павлівна Саннікова Спідоповідач: голова звичаєвої громади «Трійця» Дивозор Ґава Звичаєва громада «Трійця» представляє
– сукупність символів, які використовуються певною групою осіб, організацією, громадським чи політичним утворенням, державою тощо.» Є думка, що наші давні пращури спілкувались безпосередньо думкою, без використання мови чи письма. Тоді вони були у повній гармонії з природою та з самими собою, тобто щасливі у повній мірі. То ж при спілкуванні думкою приховати щось було не можливо, то й не було брехні та підлості. З часом щось почало змінюватись на Землі. Зараз важко сказати що саме спонукало їх почати приховувати свої думки. Застосовувати брехню та маніпуляції. Для цього потрібно було передавати інформацію вже в перетвореному стані завдяки голосовій мові, а на далекі відстані та на проміжках часу, як то знання для нащадків або для того хто з’явиться на території, яку вже покинули люди. Так на мою думку з’явилась мова та письмо.
чи навіть цілі речення. Так, у давніх також було і письмо яке передавало звуки – рунічне письмо. Клинопис довгий час був відображенням звуків та складів. А слова та речення відтворювало так зване логографічне або ієрогліфічне письмо. У науковому світі логограматична система, або логограф, вважається найдавнішою справжньою письмовою системою. Багато перших цивілізацій в Індії, Китаї, Центральній Америці та на Близькому Сході використовували логограматичне письмо. Глиняна табличка із записом шумерською мовою - клинописом
в Хетському царстві. Відома під назвою «хеттські ієрогліфи» (за назвою царства), «лувійські ієрогліфи» (за назвою мови, яку вони передавали) або «анатолійські ієрогліфи» (за місцем знаходження). Хоча знаки мають рисунковий вигляд, писемність у своїй основі є не ідеографічною, а складовою. За походженням писемність не має нічого спільного з писемностями сусідніх регіонів. Що цікаво, на відміну від єгипетських рядки лувійських ієрогліфів писалися почергово зліва направо, потім справа наліво (таке направлення листа греки називали бустрофедон , буквально «по ходу вола» (орання поля). [https://uk.wikipedia.org/wiki/Хетське_ієрогліфічне_письмо]
геометричні символи. Крапка. Невеличка цятка на певному фоні; плямочка. Графічний знак (.) як умовне позначення чого-небудь (в алгебрі, нотному письмі, телеграфному коді, на географічних картах і планах). У граматиці розділовий знак, яким позначають на письмі кінець розповідного речення, відокремлюють речення одне від одного, а також уживають для скорочення слів. В Трипільську добу крапка несла суть зернини. Намальований квадрат або ромб розділений на четверо з крапкою або крапками в середині зображав засіяне поле або запліднене лоно жінки. Крапка, як зернинка – є початком та кінцем всього сущого. Бо як зернина є початком життя, так вона є і результатом, що завершує життя. У нашому сьогоденному житті ми часто розставляємо крапки над і – визначаємо остаточну позицію в думках та діях. Ставимо крапки на мапах, визначаючи позиції у просторі та всесвіті. І, буває частенько, ставимо крапку на чомусь – завершаючи дію чи подію або ж перериваючи її.
надалі використовуються графічні мініатюри За книгою Є.Паламарчука та І.Андрієвського «Зорі Трипілля» (друге видання). Видавництво «Теза», Вінниця 2005 р.
створить лінію – пряму, криву, хвилясту... Пряма лінія Люди у всі часи, як раніше так і сьогодні дивлячись на лінію горизонту сприймали її як пряму лінію, що розмежовує два світи – Небо та Землю , нитка/лінія життя, межа або обмеження. Горизонтальною лінією зображувалась поверхня або дія/рух (це робиться і зараз). Також вона уособлює Земний початок. зерно в землі сходи майбутнього врожаю Підсумок, лінії життя Горизонт, кінець видимого
який уособлює в собі ідею центричності – тут і зараз. Прямий хрест – це символ Сонця, чоловічого начала. Використовувався у всі часи, як потужний оберіг, тому перехрещення двох ліній символізувало також зустріч Земного та Божественного. Центр Світу Косий хрест – уособлення жіночого начала, Місяця. Також означав точку переходу Буття-Небуття, Народження та Смерті. Це стає зрозумілим якщо розглянути цей символ у динаміці. Смерть
використовувалась для зображення руху води, плину часу, вічності та навіть для відображення гармонії. Вода життєдайна (жива вода) Початок і кінець Зв’язок всього сущого Зміни
сутність цих символів то це: горизонтальні лінії – означають межу, підсумок лінії життя; вертикальні лінії – порядок, лад, спокій; і хвилька – зміни. Тобто: людина завершила свій життєвий шлях у цьому тілі, та з нею відбулись зміни. Або «Душа нікуди не зникає, а переходить у нове тіло».
три стихії, число 3 – як символ примноження. У давніх віруваннях це символ вузької брами, що веде до вічного життя. Це все уособлює у собі символ трикутника. Трикутник вершиною догори – чоловіче начало, Земна сфера, зростання; вершиною донизу – жіноче начало, Божественна сфера, примноження. Вершиною в сторони визначав також напрямок або межу. Символ трикутника здавна асоціюється зі стихією Вогню, активно-агресивного середовища. Це також відобразилось у символах Трипілля Межа Табу (заборона) Небезпека Кара
"пісочний годинник", символізують Світ та Антисвіт. А місце їх дотику є своєрідним місцем переходу із одного світу до іншого. Інколи між трикутниками зображають лінію, що зветься "Кільцем Великого Світіння", яка символізує дзеркало, де один світ віддзеркалюється в іншому і навпаки. Такий символ часто прикрашає вишиті рушники Середньої Наддніпрянщини та Слобожанщини.
Символізує досконалість, гармонію, порядок. Духовно квадрат символізує Матерію. Квадрат – знак особливого числа 4, яке українці розуміли як символ першоелементів. Це чотири точки земної кулі: сторони світу; пори року; життєві цикли; частини доби… Квадрати можна зустріти на вишивках, що розташовані у ряд в стрічкових композиціях, також як частини складніших елементів
і землі. Основою розшифрування значення символу є чоловіче та жіноче начало. Він складається з двох трикутників. Та найцікавіше те, що в праукраїнському розумінні три кути ромба тримає жінка (як три кути оселі), а лише четвертий – чоловік, який завершує цілісність. Ромб (із крапкою посередині) є символом засіяного поля, яке мало надзвичайно велике значення для наших предків, означало достаток і добробут. Засіяне поле Поле з урожаєм Збіжжя на збереганні
також образ борони – інструмента, що готує землю до засіву. На українській вишивці крім простого ромба дуже часто зустрічається ромб з гачками (вусиками). Цей знак називають "жаба" і символізує він плодючість. Адже ця тварина у давніх віруваннях пов`язувалась із небесною вологою, яка дає життя. Ромбоподібні узори вишивали на весільних рушниках та на весільному одязі молодої. Одяг із вишитими ромбами молода жінка, завагітнівши, мала носити аж до народження дитини. Адже цей символ слугував сильним оберегом. Оберіг
Сонця воно походить із вірувань наших пращурів, де означає божественну, життєдайну енергію. Коло це також безперервність Буття і Вічність. По колу рухається природа на Землі – річне коло. Коло Святості, або Колодар, який включає в себе всі свята, що святкуються протягом року. Рух Місяця навколо Землі, Землі - навколо Сонця, Сонця навколо центру галактики і так далі… Це все Коло. Коло із крапкою всередині є центром Світобудови, в українській символіці – це також символ Сонця. Коло як символ божественної чистоти для нас – це вінок нареченої. Коло як сонце із променями, що виходять на зовні, дарує силу та енергію. Водночас промені, спрямовані всередину – навпаки забирають енергію, таке коло символізує порожнечу. Життєдайне тепло Зимове Сонце Квітка життя
дерев`яних виробах чи у писанках), та він завжди присутній у поєднанні з іншими фігурами, як елемент складнішого візерунку. Коло можна розпізнати у Дереві життя, зокрема на весільних рушниках.
малюнках і тотемах. У давні часи в Шумері та Єгипті також були відомі ці знаки. З одного боку, вони означали світ і оберіг, а з іншого — владу над усім світом. Верхній кут уособлював повелителя, а решта — сторони світу, що йому підкорювались. П'ятикутна зірка завжди була чимось на зразок ідеалу всього на світі. Перші її зображення були знайдені в Уруці - стародавньому місті, що раніше належав шумерської цивілізації. Це означає, що вік її - не менше 55 століть. Популярний цей знак був і в Стародавньому Вавилоні: він використовувався для печаток, які вішалися на двері важливих складів. Вважалося, що зірка захистить вміст від крадіжки і псування.
вважали, що світ складається з стихій — п'яти елементів: повітря, води, землі, вогню і ефіру. Ці стихії, на їхню думку, уособлювала п'ятикутна зірка. Тобто малося на увазі, що зірка з п'ятьма кінцями утворює сукупність елементів, з яких складається навколишній світ. Для друїдів в Галлії, Ірландії і Британії вона була символом сили і міцності духу, вона захищала і обороняла людей. Пентаграму можна було зустріти на багатьох шибках готичних будівель. Її шанували навіть японці і американські індіанці. Магічний пентакль — це п'ятикутна зірка в колі, яку ще називають зіркою Соломона. Вона символізує божественну силу Бога або людини. Маги вишивали її на своєму одязі і малювали всередині або зовні кола. Такі амулети захищали від нападів демонів.
кола з розведеними руками і ногами. Цей малюнок і пояснення да Вінчі іноді називають канонічними пропорціями, ідеальною людиною. Італійський геній асоціював зірку з тілом людини, при якому голові відводилася вершина зірки, а інші чотири кута означали руки і ноги. Він був названий Витрувианским людиною.
християнстві в тому числі. Однак вона носить зовсім інший сенс в окультних течіях. П'ятикутна зірка в колі, розташована догори ногами, є символом сатани: два верхніх кута - це роги, нижній - борода, а бічні - вуха. Її називають пентаграма і використовують при проведенні обрядів і таїнств. Крім того, цей символ застосовувався адептами культу Вікка, в якому переплетено безліч дохристиянських практик.
п'ятикутна зірка, значення якої безпосередньо пов'язане з християнством, була включена імператором Костянтином в герб. П'ятикутні зірки здавна були символом і знаком військової доблесті. Ще за часів Артура лицарі використовували зірку золотого кольору на червоному тлі в якості герба. Обидва кольору позначали кров, яку воїни проливали в боях. Крім того, для лицарів п'ятикутна зірка була осередком головних чоловічих якостей: відваги, благородства, благочестя, ввічливості та цнотливості. Ось чому вона служила символом ордена тамплієрів. Сьогодні п’ятикутні зірки майорять на прапорах Європейського союзу, Турції, Китаю та ще багатьох країн.
культурах багатьох народів. У наших предків цей знак називався зірка Велеса. Велес вважався божеством найнаближенішим до людей. Це єдиний бог, який пізнав, як світлу сторону, так і темну, що пізнав таємниці світобудови, який з’єднував в собі добро і зло. Цей символ означає єднання двох протилежностей. Кожен трикутник спрямований в протилежному напрямку, що означає тяжіння протилежностей і досягнення в кінцевому підсумку гармонізації. Амулет з цим символом міг захистити від будь-якого зла. Перстень Велеса носили здебільшого волхви і люди з вищих станів. Вважалося, що гексаграма наділяє людину надзвичайною силою, мудрістю, здатна пробудити приховані таланти. Особистість постійно повинна рости над собою, але потрібно пам’ятати, що це відбувається не одразу, а поступово. Для повної гармонізації людина повинна наполегливо працювати над собою.
з цим трактується, як людська душа, в якій постійно йде боротьба між двома сутностями – добром та злом. На цей момент є символом однієї з чакр. Знаючі люди, використовують амулет у вигляді гексаграми, як оберіг від темних сил, злих помислів та чародійства. Амулет за деякими повір’ями здатний захистити не лише від чаклунства, а й від прояву активної агресії, зброї, оскільки зображувався на щитах воїнів. У середньовіччі амулет був дуже популярний серед масонів. Шанувався, як символ мудрості. Для алхіміків гексаграма приймала значення безсмертя, осягнення незвіданого.
згодом з’явився і у євреїв. На початку у них гексаграма грала швидше роль декоративну і не мала ніякого відношення до релігії. Як символ іудаїзму її почали використовувати тільки в 14 столітті. Приблизно в цей час зоряним зображенням почали прикрашати синагоги. Тільки в 18 столітті його стали малювати на надгробках євреїв, в результаті чого з’явилося поняття, що це суто єврейський символ.
променів має гностична зірка. Є думка, що два промені, які доповнюють п’ятипроменеву зірку це ті дві сутності, що ведуть постійну боротьбу всередині людини і ведуть її до розвитку та процвітання. Також існує бачення цих двох променів, як двох крил, що виглядають з за спини янгола. Семи-і девятикутні зірки, накреслені однією лінією, — містичні зірки в астрології і магії.
накреслення зірки) і по колу. По ходу променів розташовані планети, керуючі днями тижня: Сонце — неділя, Місяць — понеділок, Марс — вівторок, Меркурій — середа, Юпітер — четвер, Венера — п’ятниця, Сатурн — субота. Такий комплексний символ називається Септенер, який має свій девіз: Spiritus dominat formam – Дух править формою. Місяць М е ркурій Венера С онце Марс Юпітер С ат урн понеділок се реда п’ятниця неділя вівторок четвер суб ота Число сім уособлює в собі багато явищ, таких як 7 кольорів, 7 музичних нот, 7 днів тижня, 7 планет Сонячної системи, які видно неозброєним оком і таке інше.
різдвяно- колядницьких містерій в Україні. Зірка- Алатир являє собою український колорік у вигляді восьми головних циклів: Родздво, Колодій, Великдень, Русалії, Купайла, Спаси, Світовида, Калита. Він же, восьмикутник, є характерним і для народної орнаментики, особливо гуцульської. Загалом, цей символ зустрічається у кожному напрямку народного мистецтва - в українських писанках, українській вишивці, народному різьбленні тощо.
(земний світ), та їх взаємне пересікання (http://ru.wikipedia.org/wiki/Октаграмма). Ідеологічно, це символ Бога-Творця Сварога, символ Порядку і Світобудови. Він зв'язує усі сторони світу і позначає абсолютний баланс, гармонію і рівновагу, здійснюючи потужну цілющу дію.
своєму побуті. У кожній хаті на Святвечір стояв Алатир - він беріг мешканців і відганяв лихо від оселі. У слов'ян існує легенда про біл-горюч камінь "Алатир", наділений чарівними властивостями. В одному із давніх замовлянь на припинення крові говориться так: "…на острові Буяні, красна дівчина сидить на камені Алатирі, а із-під того каменю б’є жива вода. А в руках у неї голка. І зашиває діва рану, як зашиє все заживе".
символ. Восьмикутні знаки зображені на давньоруських медальйонах княжої влади. Чимало восьмикутник зірок можна побачити на стелях та стінах розкішних палаців української знаті минулого, – Вишневецьких, Ґрохольських тощо. Святилище Перуна в Києві було оточене вісьмома кострищами, розташованими за напрямками чотирьох основних сторін горизонту і чотирьох проміжних. Восьмипроменевим був і культовий індоєвропейський символ дощу - "громовик". У шумерів восьмипроменева зірка була символом богині Інанни (Іштар в аккадській міфології), служила ієрогліфом понять "бог, небо, зірка"; в Аккаді і Вавилоні ця ідеограма висловлювала поняття "бог, сонце, зірка, рік". У середньовічній символіці Західної Європи існувало поєднання прямого і косого хрестів, утворюючи восьмикутну зірку. У Стародавній Індії восьмипроменева зірка була символом єднання чоловічого і жіночого начал, творячого життя. Також в Стародавній Індії існувало шанування восьми напрямків горизонту; вони зв'язувалися з вісьмома богами, яких називали "вартові світу". У скандинавській традиції світ мав вісім напрямків. Громовик
та І.Андрієвський. Видавництво «Теза», Вінниця 2005 р. (http://www.aratta-ukraine.com) 2. Стаття підготовлена Надією Понятишин для folkmoda.net ТАЄМНИЧІ КОДИ ПРЕДКІВ: 12 ГОЛОВНИХ СИМВОЛІВ УКРАЇНСЬКОЇ ВИШИВКИ 3. Віталій Креслав, (https://www.facebook.com/vitaliykreslav) - етнолог, краєзнавець, засновник т-ва "Спадщина Предків" () 4. Символіка зірок (http://www.esc.lviv.ua/symvolika-zirok/) 5. ЗІРКА ДАВИДА (ВЕЛЕСА): ЗНАЧЕННЯ СИМВОЛУ (http://prowoman.com.ua/zirka-davyda-velesa-znachennia-symvolu.html)
olorinum
matleenalaakso
yuko_yokouchi
signer
karlov
nandenjin
levii
2720japanoke
d_date
programmer_sch2np
kastner
caitiem20
hatefulcrawdad
marcduiker
scottboms
sachag
jcasabona
tanoku
morganepeng
philhawksworth
chriscoyier
aarron
