Русалонька із 7-В

Transcript

1. Вступ: Представляю вам родові дерева трьох основних родів, історії яких ми дізнаємося з повісті «Русалонька з 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». На схемі можна чітко роздивитися зв’язки між родинами. У кожного героя є своя характеристика. Її можна дізнатися, якщо клікнути на ім’я персони. Між історіями персонажів також можна переміщуватись, клікаючи на посилання. Увага! Аби не натрапити на спойлери, не рекомендую передивлятися історії персонажів до того, як перечитаєте розповідь. Бонус. Мені здалося, що в повісті не вистачає однієї глави. Тому ось моя версія історії одного із персонажів. перейти до перегляду дерева
2. Гордій Кулаківськи й Франя Яків Фрол Лізавета Львівна Василь Олена Катерина Іван Семен Корній Клава Горпина Павло Ніна Ліна Максим Ягода Сніжана Тетяна Славко Сергій Кавун (Пустельник) Софійка Ростик Сергійко Анатолій Бабуся Вадима Тато Вадима Дядько Вадима Мама Вадима Вадим Кулаківськи й Данило Мищенко Мишко (Мішель) Мищенко (Білий) Юзефа Вусань на ярмарку Батьки Валентина Валентин Білий Хлопчик з фото Іринка Дочка Мишка Білого і Юзефи Кобила Мальва Молодший син Мищенка повернутися на початок
3. Софія Головна героїня повісті «Русалонька з 7-В, або Прокляття роду Кулаківських». Їй 11-12 років. Проживає в місті Вишнопіль. Зовсім недавно вона з родиною переїхала до нової квартири. З квартирі поверхом нижче часто вночі чутні незрозумілі страшні звуки. Софійці подобається однокласник Вадим Кулаківський. В неї є друг Сашко. Готуючись до весілля тітки Сніжани, Софія відкрила таємні можливості старої шафи. повернутися до перегляду дерева
4. Тетяна, Славко і Ростик Тетяна і Славко – мама і тато Софії, а Ростик її тримісячний братик. Мама допомагала шити весільну сукню своїй сестрі Сніжані. повернутися до перегляду дерева
5. Сніжана Ягода Тітка Софії. Дуже красива молода дівчина(за думкою Софії). Названа була на честь снігу. Довго вибирала чоловіка. Однією з головних якостей майбутнього чоловіка було його прізвище. Воно б мало підходити до її ім’я. Дуже хотіла вийти заміж у сімейній цінності – коралях. Але доля попередила шлюб Сніжани з Валентином. Часто навідує батьків в селі Половинчик, беручи з собою Софійку. повернутися до перегляду дерева
6. Сергій Кавун(Пустельник) і Сергійко Художник з Києва. Приїхав до Половинчика заради краєвидів, а знайшов жінку. В Києві проживає в будинку, який переробили з колишнього маєтку Юзефи. Сусідкою Сергія є маленька Іринка. Сергійко – синочок Сніжани і Сергія, якого Софія побачила у останньому видінні в шафі. повернутися до перегляду дерева
7. Ліна і Максим Ягода Батьки Тетяни і Сніжани, бабуся і дідусь Софійки. Проживають в селі Половинчик, недалеко від Вишнополя. Дідусь полюбляє риболовлю, а бабуся – розповідати цікаві історії. Прізвище батька дідуся невірно записали – змінили Вишню на Ягоду. Його пращури могли бути засновниками міста Вишнопіль, але він вірить в спорідненість з богом Вишну. повернутися до перегляду дерева
8. Ніна і кобила Мальва Ніна – прабабуся Софії і мама Ліни. Жила в Вишнополі. Вміла вправно їздити на конях. Її улюбленицею була кобила Мальва. Мальва – кобила дивовижної краси. Колись належала Юзефі, але старий граф, чоловік Юзефи, наказав продати кобилу. Мандруючи від хазяїна до хазяїна, Мальва опинилася в родині маленької Ніни. Ніхто не міг осідлати Мальву, лише Ніні це вдавалося робити. Проходячи через село, Мальву побачив Будьоний і захотів забрати собі. Але Ніна змогла повернути улюбленицю. Через деякий час Мальву все ж забрали. повернутися до перегляду дерева
9. Горпина і Павло Батьки Ніни. Горпина – дочка Клави і Корнія. Виходила заміж в коралях, що, по легенді, стало причиною довгого і щасливого сімейного життя. Горпина і Павло були вправними і хазяйновитими. У нелегкі часи зберегли сімейні цінності: шафу і коралі. повернутися до перегляду дерева
10. Клава Прапрапрабабуся Софійки. Життя її було нещасливе. Була хвороблива. Чоловік її покинув, залишивши з маленькою Горпиною. Вона була першою власницею коралів, але їх не ніколи вбирала, передала своїй доньці. Померла молодою. повернутися до перегляду дерева
11. Вадим Кулаківський Однокласник Софії. Високий, стрункий, красивий – за думкою самої Софії. Не дивлячись на вік, палить, займається дрібними «негарними» справами. Виріс без батьків – вони покинули хлопчика на бабулю. За словами самого Вадима «гроші ведуться, щастя – ні грама!», а ще в усіх своїх негараздах звинувачує родове прокляття. повернутися до перегляду дерева
12. Мама, тато і дядько Вадима Батьки Вадима розійшлися і залишили хлопчика на виховання бабусі. Після руйнування прокляття повернулися в Вишнопіль, вирішивши знову жити однією родиною. Батьків брат також постраждав від дії прокляття – помер від наркотиків. повернутися до перегляду дерева
13. Бабуся Вадима Літня жінка «з непривітним поглядом і циганським волоссям». Виховувала змалку Вадима. Її сімейне життя з дідом Вадима не склалося, у чому і вона звинувачувала сімейне прокляття. Саме вона дала Софії стару фотокартку, за допомогою якої дівчинка почала розплутувати таємницю роду Кулаківських. повернутися до перегляду дерева
14. Анатолій Дідусь Вадима. Батьки Толіка загинули, коли хлопчик був зовсім маленький. Виховувався своєю бабусею Оленою і тіткою Катериною. Поневірявся по знайомим і дуже хотів мати свій куток. Заради цього хотів продати бабину хату. Але дізнавшись таємницю погреба, передумав. Зі своєю дружиною та сином проживав недовго, у якийсь день просто пропав, забувши про їхнє існування. повернутися до перегляду дерева
15. Іван Син Василя і Олени. Оженився в 17 років і мав сина. У тяжкі післявоєнні роки добував прожиток для родини як міг. Був вбитий разом з дружиною, коли в черговий раз вони крали овочі на чужому городі. повернутися до перегляду дерева
16. Катерина і Семен Маленькою дівчинкою Катря була хворобливою, не вилазила з болячок. Одужала лише після шикарного обіду, що влаштували її батьки за наказом старого діда. Виросла і стала дуже красива з великими синіми очима, добра, турботлива, весела. Вийшла заміж за Семена. Дітей не мали, але життя їх було щасливим. Саме допомігши Катрусі і Семенові, змінивши їхню долю, Софія позбавила Вадима та його родину прокляття. Цим вчинком вона також принесла спокій у сусідську квартиру. повернутися до перегляду дерева
17. Олена Жінка, на долю якої випало багато випробувань. Спочатку виходила хворобливу доньку, прислухавшись до поради сивого старця. Потім – війна, рішення до самої смерті зберігати таємницю чоловіка, виплекані самотужки син та дочка. Вона пережила смерть сина і взяла під опіку маленького онучка. Доля Олени після відкриття таємниці невідома. повернутися до перегляду дерева
18. Василь Єдиний онук Гордія Кулаківського, син Лізавети і Якова. Був роботящим і справним. Родова риса – жадібність – у його характері набула вигляду економності. Мабуть, завдяки м’якій душі дружини Олени. Під час війни ще одна родинна риса – схильність до обману – врятувала йому життя. Хоча, чи можна назвати оте його існування життям? повернутися до перегляду дерева
19. Яків Кулаківський і Лізавета Львівна Яків - молодший син Гордія Кулаківського. Повага інших до нього була показною. Людина патологічної скупості. Весь батьківський спадок забрав собі. Сестру Франю віддав заміж без посагу, через що відносини між ними були не дуже гарні. Лізавета Львівна – дружина Якова, яка разом з сином Васюнею дуже страждала від скупості чоловіка. Жадібність Якова стала причиною смерті його дружини та його самого(у різний час). повернутися до перегляду дерева
20. Франя і Корній Франя – єдина дочка Гордія Кулаківського. Схожа на батька не тільки зовнішністю – така ж руда ще й в ластовинні,- а й схильністю до обману. І таким же чином вирішила заволодіти коханим чоловіком. На той час Корній мав відносини з Клавою, але дія відьминого зілля заставила його піти до Франі. Родина, яка була побудована на обмані, не була щасливою. Дітей у Франі і Корнія не було. повернутися до перегляду дерева
21. Фрол Старший син Гордія Кулаківського. Софія була свідком його смерті від нещасного випадку. повернутися до перегляду дерева
22. Гордій Кулаківський Найдавніший предок Вадима Кулаківського, про якого відомо. Великий чоловік з рудою, наче вогонь, бородою і жовтими хитруватими очима. Головне зло цієї повісті. Саме через його шахрайство постраждало багато сімей. Був проклятий тими, кого він обдурив. Дію цього прокляття відчули на собі члени його родини на протязі декількох поколінь. Жадібний, обачливий, скупий не тільки по відношенню чужих людей, а й до своїх рідних. Вбитий мішком з кукурудзою, що впав з горища. повернутися до перегляду дерева
23. Хлопчик з фотокартки. Іринка Хлопчик, якого Софійка зустріла у першій своїй мандрівці у шафі. Живе з мамою в маленькому будиночку. Син Валентина Білого. Іринка – сусідка Пустельника. Живе з мамою Людмилою. Старша дочка Валентина. повернутися до перегляду дерева
24. Валентин Білий. Батьки Валентина Наречений Сніжани, якому не судилося стати її чоловіком. Високий, широкоплечий, вродливий блондин. Валентин схожий на своїх предків – такий самий хвалькуватий, брехливий, ненадійний. Про батьків Валентина зовсім нічого не відомо. Про існування його батька(тоді ще маленького хлопчика) згадував на обіді за здоров’я Катерини його дід. повернутися до перегляду дерева
25. Вусань з ярмарку Цього парубка Софія зустріла на званому обіді за здоров’я Катерини. Судячи з поведінки за столом – брехун, хвалько, невірний чоловік. Від нього Софія почула про витівки його батька, а також маленьку згадку про його власну родину: жінку, дітей. повернутися до перегляду дерева
26. Михайло(Мішель) Мищенко(Білий) Старший син Данила Мищенка. Мав дворянський титул, але через батьківський вчинок мав працювати двірником у маєтку батька Юзефи(Юзі) в Києві. За спробу викрасти Юзефу був заарештований. У період громадянської війни служив в дивізії Будьоного. Багато бешкетував, розбійничав. Після декількох голосних витівок вирішив змінити прізвище і почати життя з «нового листа». повернутися до перегляду дерева
27. Юзефа і дочка Молода дівчина, заможна і шляхетна. Проживала в великому маєтку, де працював двірником Мішель. Полюбляла коней і їздити верхи. Створити родину з Мішелем не вдалося, але Юзефа народила від Мишка дочку. Після невдалої втечи до Вишнополя Юзефу було віддано заміж за старого графа. Йому вона народила ще декілька дітей. Під час громадянської війни, після нападу червоноармійців на маєток батька, де вона проживала з дітьми, виїхала за кордон. повернутися до перегляду дерева
28. Данило Мищенко і сини Нещасний чоловік, який став жертвою шахрайства Гордія Кулаківського. Підставив себе і декілька інших родин. Також був проклятий жертвами його необачливості. Але, на відміну від Кулаківського, його прокляття було слабшим, бо «його виблагали-вимолили родичі». Мав двох синів. Старший Михайло намагався повернутися до заможного життя різними способами, не завжди чесними. Ім’я молодшого сина нам невідомо, але доля його була іншою – був чесним, совісним, роботящим. Мав сина. З братом Мишком після його витівок не родичався. повернутися до перегляду дерева
29. Історія сивого старця. Бабуся витерла руки рушничком і обійняла поглядом кухню – порядок. Подивилася у віконце, темне небо зятягували хмари, десь за Олексіївськими болотами гуркотів грім. Пройшла до кімнати, де на краюшечку ліжечка сидів дідусь. - Ну що, Саньочок, спить? - Га? – дідусь закліпав очами, мов би тільки його повернули з небес на землю. - Спить Катрунька, питаю? - Так, заснула, - дідусь Сашко закрив книжечку з дівчиною з риб’ячим хвостом на обкладинці і лагідно підіткнув ковдру під маленьку онучку. Він вже давно погано бачив, але цю історію знав назубок. - Ну, так і нам вже час відпочивати. - Так, любонько, вже вкладаюся. Зараз, Софійко, вже іду. Проходячи біля ванної кімнати, Сашко зирнув у дзеркало. І знову його повернутися на початок наступна сторінка
30. Історія сивого старця. охопило дивне відчуття. Мов у дзеркалі не себе він бачить – чиїсь знайомі риси, а чиї? Чи то нічна тиша навіяла, чи чиєсь чаклунство, але, стоячи перед люстерком, Сашко на мить мов би побачив себе зі сторони, а біля нього діти, двоє. Знов, вже голосніше, загуркотів грім. І тут … блискавка … Ні, не справжня. То його пам’ять спалахнула. Все в одну мить стало на свої місця: ці ж діти - це ж він з Софією біля дому Катерини і Семена. А цей старий з ними поруч – той самий, що дивиться зараз на нього з дзеркала! Не може бути! Чи може? Сашко зайшов до спальні, де вже міцно спала його дружина. Лежачи у ліжку, наче переглядав кінофільм: ось Софія розповідає про нереальну подорож у шафі, про Клаву, Гордія, Мішеля і Юзю, про Якова, Василя і Олену, ось вони з Софією лізуть до шафи з пилкою, мотузкою, а ось вечеря повернутися на початок наступна сторінка
31. Історія сивого старця. з Катериною, хованки з грозою. І старий біля хвіртки. Сашко підвівся. Підійшов до старезної шафи, що стояла в передпокої, відкрив широку шухляду. Треба було покопирсатися, щоб знайти старі фотокартки. Ось вони – у коробці. Там фотографії Вадимових родичів, він залишив Софії їх на згадку, коли від’їджав з родиною закордон. Фото Софійчиних предків також тут. А поруч коралі. Дідусь відкриває дверцята шафи. Не вірячи собі самому, з неабияким трудом забирається в глибину. В руках в нього картка з молодою дівчиною і коралі. - Як там було? Корррралі … Через мить він біля подвір’я. Фотограф збирає апарат: - Клаво, фотокартки забереш в ательє через тиждень. повернутися на початок наступна сторінка
32. Історія сивого старця. Він все зрозумів. Софійка зняла прокляття з родини Кулаківських, а він міг допомогти її родині. Ну що ж, спробуємо увійти в роль. - Доброго дня, дідусю! - Вітаю, дитино. Подай копійчину старенькому. Дівчина дістає з потертої торбинки монетки, вони тихенько дзенчать, падаючи до сухої руки. - Благослови тебе Боже, Клавдіє. Дитино, нелегкі часи тебе чекають. Тримай ось-но. Як народиться в тебе Корнієва дочка, ти одужаєш! І ще пам’ятай: захочеш собі нову долю знайти — вбери ці коралі і не скидай. Коли щастя прагнеш дітям-онукам своїм — убирати не здумай, заховай далеко й подаруй своїй доньці аж на весілля! Клава простягнула руку і взяла намисто. Здивовано розглядувала його. повернутися на початок наступна сторінка
33. Історія сивого старця. Сашко ж тим часом тихесенько промовив: - Іларок… Куди ж тепер? За Гордієм, а там до Олени з Катрею, а потім, а потім… повернутися на початок