Біомеханічні характеристики тіла людини і її рухів. Частина 2

Transcript

1. Біомеханічні характеристики тіла людини і її рухів. Частина 2 Драчук С.П. Вінницький державний педагогічний університет імені Михайла Коцюбинського Кафедра теорії і методики спорту Навчальна дисципліна: “Біомеханіка”
2. Питання до розгляду 1. Кінематичні характеристики рухів (часові, просторово-часові) 2. Динамічні характеристики рухів
3. Часові характеристики руху - розкривають рух у часі: коли він почався і закінчився (моменти часу); як довго тривав (тривалість руху); як часто виконувалися рухи (темп); як вони були побудовані в часі (ритм)
4. Момент часу - часова міра положення точки тіла і системи. Момент часу (t) визначають проміжком часу до нього від початку відліку: [t]=T. Його визначають не тільки для початку і закінчення руху, але й для інших важливих миттєвостей положень, наприклад, моментів суттєвих змін руху: закінчення однієї його частини і початку іншої. За моментами часу визначають тривалість руху
5. Тривалість руху - часова міра, яка вимірюється різницею моментів часу закінчення і початку руху Темп рухів - часова характеристика техніки фізичних вправ, яка відображає частоту повторень циклів рухових дій або кількість рухів за одиницю часу Ритм рухів - співвідношення тривалостей частин руху: R=Δt21:Δt32
6. Просторово-часові характеристики - визначають, як змінюються положення і рухи людини з часом; як швидко людина змінює свої положення (швидкість руху) і рухи (прискорення) 
 Швидкість - просторово-часова міра руху тіла. Вона вимірюється відношенням пройденого шляху (з урахуванням його напрямку) до витраченого часу Розрізняють швидкість: миттєву і середню v = ΔS Δt
7. Прискорення - просторово-часова зміна швидкості за величиною і напрямком. Вимірюється відношенням зміни швидкості до часу, за який сталися зміни Прискорення буває: додатнє, від’ємне і нормальне a = Δv Δt
8. Закон інерції - тіло рухається прямолінійно рівномірно або перебуває в стані спокою лише тоді, коли на нього не діють інші тіла, або дії інших тіл скомпенсовані. Це так званий перший закон Ньютона Інерція - властивість фізичних тіл зберігати свою швидкість незмінною при відсутності зовнішніх впливів
9. Інертність - властивість різних матеріальних об’єктів набувати різних прискорень при однаковому впливі на них з боку інших тіл Маса тіла - міра інертності тіла при поступальному русі. Вона вимірюється відношенням величини сили, яка діє на тіло (F), до спричиненого нею прискорення (а) : m = F a
10. Прискорення тіл обернено пропорційне їхнім масам: тобто під час взаємодії двох тіл з різною масою меншого прискорення набуває тіло більшої маси a1 : a2 = m2 : m1
11. Сила - міра механічної дії одного тіла на інше. Чисельно вона визначається добутком маси тіла на його прискорення, викликане даною силою: Другий закон Ньютона - виражає важливий закон природи, а саме, прискорення тіла пропорційне силі, яка до нього прикладена: F = m × a a = F m
12. Третій закон Ньютона - сили, з якими взаємодіють між собою два тіла, однакові за модулем і протилежні за напрямком, тобто під час взаємодії двох тіл відношення набутих ними прискорень залежить лише від їхніх мас і не залежить від характеру взаємодії m1 × a1 = m2 × a2 → F1 = − F2
13. Види сил в рухах людини 1. Сила пружності 2. Сила тяжіння 3. Сила тертя 4. Сила м’язів
14. Сила пружної деформації - міра дії деформованого тіла на інші тіла, які викликають цю деформацію. Пружні сили залежать від властивостей деформованого тіла, а також вигляду і величини деформації: де С – коефіцієнт пружності тіла, ∆L – деформація F = C × ΔL
15. Сила реакції опори - міра протидії опори дії на неї тіла, що знаходиться з нею в контакті (у спокої або русі). Дорівнює силі дії тіла на опору, спрямована в протилежний бік і прикладена до цього тіла. 
 
 
 
 
 

16. Сила тяжіння тіла - міра його притягування до Землі (з урахуванням впливу обертання Землі). Сила тяжіння залежить від мас Землі і тіла, яке вона притягує, а також від відстані між ними:
 
 
 
 
 G – гравітаційна постійна, яка становить 6,7∙10-11 (Н∙м2∙кг-2); М – маса Землі; m – маса тіла, яке притягується; R – відстань між Землею і тілом. Одиниця виміру в СІ – ньютон (Н) Fg = G × M × m R2
17. Сила тяжіння - сила, яка притягує об’єкти до поверхні Землі. Вона прикладена до центру тіла, що притягується, і спрямована вертикально вниз. Визначається за формулою:
 
 
 
 де Fтяж – сила тяжіння, m – маса тіла, g – прискорення вільного падіння, яке становить 9,8 м·с-2. Одиниця виміру в СІ – ньютон (Н) F = m × g
18. Вага тіла - сила, з якою тіло діє на опору або на підвіс унаслідок притягання до Землі
 
 
 Вільний політ - рух тіла лише під дією сили тяжіння
19. Сила тертя - міра протидії рухомому тілу, спрямованого за дотичною до взаємодіючих поверхонь. Визначається добутком нормального тиску на коефіцієнт тертя: де N - сила нормального тиску, K - коефіцієнт тертя Розрізняють тертя двох видів: зовнішнє і внутрішнє T = N × K
20. Зовнішнє тертя - сухе тертя, тобто між сухими поверхнями тіл, коли одне тверде тіло пересувається по поверхні іншого. Завдяки зовнішньому тертю відбувається біг, ходьба Внутрішнє тертя - один із видів тертя, який має дві особливості, по-перше, властивість твердих тіл поглинати механічну енергію, отриману тілом під час його деформації; це дає можливість твердому тілу «не ламатись»; по-друге, тертя, яке виникає при відносному русі твердого тіла в рідині чи газі